- помічений
- —————————————————————————————помі́ченийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
помічений
Смотреть что такое "помічений" в других словарях:
помічений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помітити. || помі/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
непомічений — а, е. Якого ніхто не помітив … Український тлумачний словник
зобачений — дієприкметник помічений розм … Орфографічний словник української мови
іменний — а/, е/. 1) Помічений ім ям власника; з дарчим написом на чиє небудь ім я. •• Іменни/й вклад вклад, зареєстрований на певну особу. Іменні/ ці/нні папе/ри цінні папери, видані на ім я певної особи. 2) Пов язаний з яким небудь або чиїмсь ім ям.… … Український тлумачний словник
навиджений — дієприкметник коханий; шанований навиджений дієприкметник помічений … Орфографічний словник української мови
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
брудний — I 1) (про істоту / річ покритий гряззю, болотом), заболочений, закаляний 2) (про зовнішній вигляд кого / чого н. покритий брудом, немитий тощо), забруднений, замазаний, вимазаний, замащений; замурзаний, зашмарований; несвіжий, заношений (про одяг … Словник синонімів української мови
сліпий — а/, е/. 1) Позбавлений зору, здатності бачити; прот. зрячий. || у знач. ім. сліпи/й, по/го, ч.; сліпа/, по/ї, ж. Людина, позбавлена зору. || розм. Те саме, що короткозорий 1). || Який не бачить (про очі). || Який не бачить у певний період доби… … Український тлумачний словник
